суббота, 9 февраля 2013 г.

славськ витяг крокус

-вйськових подй в кра пд час Першо свтово вйни;

-старовинних предметв побуту й ремесел регону;

В старй дерев`янй хат вн створив деклька тематичних експозицй:

Пан Юрй кандидат технчних наук, спецалст по канатно-транспортних пдймальних механзмах. При його безпосереднй участ будувались майже вс грськолижн пдйомники в Славському й деяких нших курортах крани. Але справжньому свому захопленню Юрй Микольський змг присвятити достатньо часу, лише коли вийшов на заслужений вдпочинок. Вн власними силами й коштами влаштував аматорський музей стор селища Славське  його околиць.

З самого початку виникнення УПА й до початку 1950-х рокв в околицях Славське активно дяли загони Укрансько Повстансько Арм. Про под тих часв, дуже багато цкавого може повдати мсцевий дослдник стор Юрй Микольський дуже цкава й неординарна особистсть.

По закнченн вйни й до 1939 року Славське перебува в склад Польщ.

Пд час Першо свтово вйни в 1915 роц, в околицях с.Славське, проходили кровопролитн бо мж росйським вйськами й укранськими счовими стрльцями австро-угорсько арм. На гор Маквка залишились окопи в яких й дос знаходять залишки збро й амунц воякв часв Першо свтово. Зараз на цй гор збудований меморальний комплекс.

Церква належить греко-католицькй громад.

Зараз коло церкви, що добре збереглася й понин,  дерев`яна дзвнниця, що була побудована з дерева старо церкви. Кажуть тому дереву бльше 300 рокв. Також закнчуться будвництво ново кам`яно трьохбрамно дзвниц.

Жител Славського на мсц де падав хрест виршили побудували нову церкву.

Возведена вона ще у 1901 роц. Цкава сторя  побудови. Поряд з тим мсцем де стоть зараз церква, на гор, був старий цвинтар. Одного разу, пд час урагану, з дерев`яно церкви, що стояла на цвинтар, втром зрвало хрест  вднесло на досить велику вдстань. Хрест прилаштували знов на баню церкви, але через деякий час, його знов  знов зрива втер й кида на теж саме мсце.

В селищ Славське  церква Успня Пресвято Богородиц.

В кнц Х¶Х на початку ХХ столття цей край набува все бльшо туристично та лижно популярност. В 1901 роц в цих краях, за словами мсцевого кразнавця Юря Микольського був висаджений перший лижний десант . Й с тих пр, завдяки прокладенй залзниц через Славське, це селище набува все бльшо популярност серед любителв грськолижного вдпочинку. Ще в 20-30 х роках ХХ ст. в Славському були збудован витяги та трамплни на гор Погар. На цй гор та на гор ¶льза проводилися змагання з лижних видв спорту.

В 1878 роц, з нцативи австро-угорського цсаря, будуться залзниця вд Стрия до Мукачево. Вона проходила через Славсько й довгий час називалась "цсарською" залзницею.

Земл ц входили до складу Галицько-Волинського князвства, а псля його занепаду до складу Великого князвства Литовського. Згодом ця мсцевсть переходить до Польщ. Селище належало Потоцьким, потм ґвгену Кнському. А вже вн продав ц земл австро-угорському барону Гределю. Його палаци й дос збереглися в мстечках Сколе та Майдан. В самому Славському панських маткв не було, це був аграрно-тваринницький придаток сколвських та тухлнських володнь Гределв.

Можливо рчка Опр (Опора) дстала свою ниншню назву трохи пзнше. Деяк сторики вважають, що названа вона так псля монголо-татарсько навали 1240-1241 рокв. Тут чинився досить сильний опр монголо-татарам.

Перша згадка про ц мсця, датуться 1015 роком. Псля вбивства Святополком Володимировичем Окаянним свох братв Бориса та Глба, ще один х брат Святослав, князь древлянський, був не на жарт наляканий. Вн мав намр перечекати лиху годину за Карпатськими горами, в угрв. Проте люди Святополка нагнали Святослава недалеко вд ниншнього Славське й вбили його у верхв`ях рчки Опр. Вдбулося це вбивство, як вважають сторики саме в 1015 роц.

Славське оточене горами Високий Верх (1243м),Тростян (1232м), Клива (1072м), Менчл (1072м), ¶льза (1064м), Плтки (1037м),Писана (1036м), Маквка (1033м).

Славське селище в Сколвському район, Льввсько област. Розташоване в долин рчок Опр та Славка, на грському хребт Бескиди (Славськ або схдн Бескиди). Це справжнй грськолижний рай укранських Карпат.

Главная страница.

Комментариев нет:

Отправить комментарий